ЩОРА́НКУ, присл. Кожного ранку; протягом кожного ранку. Щоранку вони [циганки] запрягали в свою двоколесу гарбу маленьку, худу й облізлу шкапину, забирали з собою полотняні сакви й залазили в збиту з старих дощок дерев’яну скриню, що служила замість васага у гарбі (Коцюб., І, 1955, 371); Вже котрий день непокоїться, хвилюється Роксана, виходить щоранку і щовечора на шлях виглядати Іванка (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 607.