ЩОНАЙМЕ́НШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до мали́й. Жив собі дід та баба і було в їх три дочки і щонайменшу Галею звали… (Гр., Без хліба, 1958, 77); Економія від щонайменшого вдосконалення у технології очистки води колосальна (Вісник АН, 2, 1971, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 606.