ЩОНАЙКРА́ЩЕ, підсил. Присл. до щонайкра́щий. Уранці вирядилась [Маруся] щонайкраще; поплела коси.. і вінком на голову поклала (Кв.-Осн., II, 1956, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 605.