ЩОНАЙДОРО́ЖЧИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до дороги́й. Кресаню наклав [Іван] на голову щонайдорожчу, щонайбільш святкову (Круш., Буденний хліб.., 1960, 197); — Вставайте,— каже крізь двері,— вставайте, Ольго Семенівно, пан кличуть. Та надівайте, кажуть, щонайгарніше, щонайдорожче… (Хотк., І, 1966, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 605.