ЩОДЕ́НЬ, присл., розм. Те саме, що щодня́. Щодень було у них похмілля, Пилась горілка, як вода; Щодень бенкети, мов весілля (Котл., І, 1952, 78); Щодень вечорами приходили побратими, по два, по три, розповідали, як іде діло (Фр., V, 1951, 372); Наступ набирав щодень навальнішого темпу (Гончар, III, 1959, 298).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 603.