ЩИ́ТНИКИ, ів, мн. (одн. щи́тник, а, ч.). Родина комах ряду клопів — шкідників рослин. Бурякові щитники; Ягідні щитники.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 589.