Щититися, чуся, тишся, гл. Защищаться, оберегаться. Скільки вже не щитися, а без долі нічого не поробиш. Канев. у. Літом у кужусі ходив: щитився все, бачите, від хороби, щоб його щитила лихая година. Лебед. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 527.