ЩИРОСЕ́РДНО. Присл. до щиросе́рдний. — Ви хороша,— сказав щиросердно Васько і, смикнувши віжки, ударив батогом коня (Шиян, Баланда, 1957, 55); Ні з чим не крилася Галя перед Ураловим, щиросердно розповіла йому все про себе (Гончар, Тронка, 1963, 297).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 587.