ЩИРОСЕ́РДИЙ, а, е. Сповнений щирості, відвертості, сердечності; чистосердечний, простосердечний. — Він працьовитий, щиросердий, і в його є тямка в голові; душа в його добра (Н.-Лев., VI, 1966, 365); Щиросерді слова сивого професора справили враження на обох дівчат (Чаб., Шляхами.., 1961, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 587.