ЩИРОЗОЛОТИ́Й, а, е, нар.-поет. Те саме, що щирозло́тий. У шкіряних мішках і великих калитах стояли купи старої, щирозолотої монети (Фр., V, 1951, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 587.