Щирина, ни, ж. Самая средина, нетронутая средина. Инший б’ється й рубається не відступаючи, як мур…. инший загнавсь аж у щирину вражу. МВ. ІІІ. 56.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 526.