ЩИРЕ́НЬКИЙ, а, и. Пестл. до щи́рий. Братик Михайло коханий! Як тебе рятувати? .. І малесечкі рученятка тягнули його сонного з усієї своєї маленької сили.., і сердечко маленьке колотилося коло його вірненьке та щиреньке (Вовчок, І, 1955, 341); [Степан:] Іди, Романе, до нас у прийми. Наша хатина хоч маленька, та правда в ній щиренька (Кроп., II, 1958, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 585.