ЩИ́КОЛОТОК, тка, ч. Те саме, що щи́колотка. В двері хтось ніби обережно постукав. Маруся впізнала той несміливий стукіт щиколотка Ломицького(Н.-Лев., VI, 1966, 61); Яким стукнув щиколотком по дверях другої шафи (Головко, II, 1957, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 584.

Щиколоток, тка, м. = Щиколодка. Виросло в лісі деревце ні на п’ядь, ні на щиколоток. Ном. стр. 295, № 155.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 525.