ЩЕРБА́ТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до щерба́тий. Сикліта.. налила в шклянку щербатеньку чарку горілки (Григ., Вибр., 1959, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 582.