ЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., рідко. Те саме, що прище́плювати. — Дітям віспу щеплювали? І дифтерит? — Не знаю, — тихо сказала Ольга і почервоніла (Кучер, Голод, 1961, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 581.