ЩЕМІ́ННЯ, я, с. Те саме, що щем. Зозулі десь в гущавині кують.. Все напівзабуте ожило, все далеке наблизилось, зі щемінням підступило Данькові до серця (Гончар, II, 1959, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 580.