ЩЕ́ЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ще́знути. Полонена татарка Патиме, покоївка пані Роксолани, не дуже, правда, й старалася щезлого Роздобудька шукати (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 454).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 580.