ЩЕДРІ́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до щедрі́вник. Заплітаючи довгії коси, Прихиливши лице до вікна, І Меланка, матуся Тодоса, Дожидала щедрівниць сумна (Мас., Сорок.., 1957, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 578.

Щедрівниця, ці, ж. Поющая щедрівку. Чуб. ІІІ. 476.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 523.