ЩЕДРІ́ВКА, и, ж. Старовинна українська обрядова новорічна пісня, що виконується 31 грудня та 1 січня. [Т а н я:] Оце наслухалась щедрівок, то й здається мені, немов у селі стало диво: цвітуть сади золоті — і лист на дереві шовковий, кора золотая (Вас., III, 1960, 125); Від хати до хати летять новорічні щедрівки, котяться над засніженим селом співучими лунами (Цюпа, Грози.., 1961, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 578.

Щедрівка, ки, ж. Святочная пѣсня, пріуроченная къ 31 декабря и 1 января. щедрівки, подобно колядкам, поются хоромъ молодежи каждому хозяину. Ум. Щедрівочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 523.

щедрі́вка (зменшено-пестливе — щедрі́вочка) — старовинна українська обрядова величальна новорічна пісня, що виконується в Щедрий (Новорічний) вечір під час обряду щедрування; співається, як і колядки, хором; типове побажання в щедрівках: «Щедрий вечір, добрий вечір Добрим людям на здоров’я». Від хати до хати летять новорічні щедрівки, котяться над засніженим селом співучими лунами (І. Цюпа).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 655.