ЩЕДРО́ТНО, розм. Присл. до щедро́тний. Рясних виднілося багато там квіток, Щедротно поєних холодною водою (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 99); Гора підіймається сонними лозами У гронах, щедротна просвічених сонцем (Воронько, Коли я.., 1962, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 579.