ЩЕ́ДРО. Присл. до ще́дрий. — Заплатять щедро,— промовив нишком Копронідос, почуваючи пахощі чернечих тисячок (Н.-Лев., III, 1956, 379); Не розвеселила їх навіть і вечірня чарка, якою щедро почастував економ (Стельмах, І, 1962, 574); Вдосконалюючи виробничий процес, він систематично перевиконує план на сотні процентів і свій досвід щедро передає товаришам (Гончар, Зустрічі.., 1950, 11); На березі шипіла в казанах смола. Щедро заливали нею шви бортів та днища, й усе вище й вище здіймалися на очах раїмців контури новонародженого корабля (Тулуб, В степу.. 1964, 260); Місяць травень надходив, і зацвітав щедро густий терен (Ю. Япов., II, 1958, 186); Микола навстіж відчинив вікно. В кімнату щедро полилося холоднувате пахуче ранкове повітря (Ткач, Плем’я.., 1961, 149); Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Тют., Вир, 1964, 488); Щедро пекло сонце, толока яскравіла диким маком, деревієм, собачим милом (Чаб., Тече вода.., 1961, 9); Біля калюжі на щедро змоченій землі Марія помітила широкі сліди від гусениць (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 578.