ШІСТДЕСЯТИЛІ́ТНІЙ, я, є. Те саме, що шістдесятирі́чний. Вона.. промовила: — Ну, у мене буде сьогодні мій добрий геній, мій шістдесятилітній амур. І я біжу, лечу, шоб приготовитись і по заслузі його стрінути (Хотк., І, 1966, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 468.