ШУСТЕЛИ́НА, и, ж., діал. Білизна (див. біли́зна¹). Тепер я хоч трохи людям пороблю, хоч на хребет зароблю яку шустелину (Барв., Опов.., 1902, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 568.

Шустелина, ни, ж. Бѣлье, одежда? Послі давай з її хребта усю шустелину здіймати. І се, каже, наше, і се наше. Г. Барв. 369.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 520.