ШУРНИ́К, а, ч. Довгий металевий стержень для перемішування палива в топці, очищення її від шлаку і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 566.