ШУМІ́ВКА¹, и, ж. Велика ложка з отворами для знімання накипу з бульйону, виймання м’яса, риби з юшки і т. ін. Готові сніжки виймають з молока шумівкою і кладуть в сотейник або іншу посудину (Укр. страви, 1957, 291).

ШУМІ́ВКА², и, ж., діал. Горілка. Ковтнімо собі шумівки (Гал.-руські.. приповідки, III, 1910, 347).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 562.

Шумівка, ки, ж. Эпитетъ водки. Горівка-шумівка. Гн. II. 214.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 518.