ШУМОТІ́ТИ, тить, недок., рідко. Те саме, що дзюрчати. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 564.

Шумотіти, мочу, тиш, гл. Журчать. Тихо шумотіла прозора водиця поміж густими очеретами. О. 1862. І. 55.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 518.