ШУМОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що шумли́вий¹. Прийде пісня, мов дружна весна, Шумовита, рвучка, голосна (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 564.