ШУ́МКА, и, ж., діал. Коротка танцювальна пісня веселого, жартівливого змісту; танець на музику цієї пісні; чабарашка. Грав він півгодини і закінчив, як звичайно по-циганськи — веселими підскочними козачками та шумками (Мак., Вибр., 1954, 330).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 563.

Шумка, ки, ж.

1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть. Федьк. І. 26.

2) Родъ танца.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 518.