ШТУ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. шту́чний². Чим уважніше він приглядався до картини, тим виразніше відчував у ній неприродність, штучність. Немовби якесь несправжнє було і це село, і люди (Головко, II, 1957, 454).

2. заст. Мистецтво. — В вас в домі, як бачу, знайшли пристановище усі дев’ять муз науки й штучності,— сказав Фесенко до Раїси Михайлівни (Н.-Лев., V, 1966, 199).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 554.

Штучність, ности, ж. Искусственность. Пеклові дуже роскішна фантазія народнії надала штучність картини дуже цікавої. Левиц. І.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 516.