ШТУРМОВИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до штурму (у 1 знач.), який є штурмом. Яскравіше чути стало, як перекочувалася луна штурмового «ура!» (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 308); Навряд чи хто знав і коли-небудь узнає, скільки їх, безіменних героїв, у ці штурмові години разом з артилерією, кіньми, разом з гвинтівками та кулеметами назавжди пішли в провалля Сиваша (Гончар, II, 1959, 419); Судді відзначають, що 15 учасників спартакіади із взводу лейтенанта Круглова виконали «сонце» на турніку. ..На третій день — переборення штурмової смуги (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 87); — Ви нас, товаришу Борулькін, конкретно поінформуйте, що ви можете дати на штурмовий день (Донч., II, 1956, 297); Бували скрути і прориви. Авральні ночі, штурмові. Та ми підносили мотиви. Мотиви вдарні, бойові (Ус., Лави.., 1948, 29); // Пов’язаний з підготовкою і проведенням штурму, признач. для штурму. — Бери своїх хлопців і швидко вперед! На придачу маєш ще один штурмовий взвод (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 315); Минув короткий час, і роту прапорщика Щорса недаремно почали вважати найбільш боєздатною, штурмовою, зразковою (Скл., Легенд, начдив, 1957, 19); Тільки-но в готелі зав’язався бій, капітан Чумаченко кинув штурмові групи в атаку (Гончар, III, 1959, 260); У кожного був автомат. І горіння. По кілька гранат. Штурмовий гострий ніж (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 258); Чотири танки і кілька штурмових машин підірвано (Ле, Клен. лист, 1960, 173); // Признач. для штурму з повітря. Осінь тисяча дев’ятсот двадцятого року гримить по степах горлянками важких гармат, тупоче сотнями тисяч кінських копит, гуркотить моторами танків та штурмової авіації, рухається арміями двох історичних епох (Ю. Янов., II, 1958, 230).

Штурмова́ драби́на — у Росії XVII-XVIII ст.— пересувна драбина, по якій ті, що облягали укріплені міста, фортеці і т. ін., піднімалися на їх стіни. Він звелів запастися штурмовими драбинами — кожному десяткові драбина (Кач., II, 1958, 455).

2. Стос. до штурму (у 2 знач.). Навіть сторож дід Павло — На електровозі! Полетіли в кліті вниз Рахівник і прачка. Лихоманить шахту «Біс» Штурмова гарячка! (С. Ол., Вибр., 1959, 221).

3. заст. Штормовий. По палубі, тримаючись за штурмові леєри, проповзає Потап Сорокін (Довж., Зач. Десна, 1957, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 550.