ШТУ́РКНУ́ТИ, шту́ркну́, шту́ркне́ш, док., перех. і без додатка, діал. Однокр. до шту́рка́ти. Я обох панотців сіпаю за реверенду, а навчителя то таки ліктем у груди штуркнув. Мусили слухати! (Март., Тв., 1954, 215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 549.