ШТУКАТУ́РИТИСЯ, рюся,ришся, недок.

1. Пас. до штукату́рити. Не секрет, що промислові об’єкти в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а будуються під розшивку (Веч. Київ, 29.III 1967, 3).

2. перен., розм., ірон. Надмірно пудритися, білитися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 548.