ШТРИХУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Наносити штрихи на що-небудь (рисунок, план, карту і т. ін.), покривати штрихами.

ШТРИХУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, діал. Насипати зерна в мірку врівні з її вінцями. Та не штрихуй-бо так, а насип хоч трошки з верхом (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 546.

Штрихувати, ху́ю, єш, гл.

1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом.

2) Класть штрихи при рисованіи.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 515.