ШТИФТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до штифт; // Скріплений за допомогою штифтів; // Який має штифти. Коли горох у снопах не пересушений, його можна молотити на молотарках з штифтовими барабанами (Зерн. боб. культ., 1956, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 538.