ШТИБ і, у, ч., гірн. Дрібне або подрібнене кам’яне вугілля. Під ногами, як ринь на березі, шелестів штиб (Панч, І, 1956, 408); На шахту № 54 привезли новий струг.— Кажуть, чудовий механізм,— чути розмови — Подрібнюючи вугілля, лишав менше штибу, ніж від комбайнів (Рад. Укр., 25.1 1963, 2).1

ШТИБ², у, ч., розм. Те саме, шо кшталт. Тільки тепер він спостеріг, наче це був не той сад, що він його знав ще два роки тому. Він тепер розкинувся величезним парком, порізаним доріжками, обабіч яких на певній відстані височіли дерев’яні альтанки китайсько-японського штибу (Досв., Вибр., 1959, 369); Тиміш Прудивус добре знав невірну вдачу товариша, його поведенцію на кону, штиб його лицедійського вміння та хисту (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 207).

∆ На оди́н штиб — те саме, що На оди́н кшталт (див. кшталт); На свій штиб — те саме, що На свій кшталт (див. кшталт).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 536 - 537.

Штиб, бу, м.

1) Форма, манеръ, образецъ. См. Штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Екатер. г. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ном. III. Ламати язик на татарський штиб. Ном. № 13391. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. О. 1862. VIII. 35.

2) Мелко истертый уголь. Сумск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 513.