ШТЕЛЬВА́ГА, и, ж. Те саме, що стельва́га. — Скидай штельвагу та притримай, щоб не била коней по ногах! (Ле, Право.., 1957, 22); Марія Кияшко.. помітила навіть, що на одній штельвазі було надтріснуте залізне кільце (Минко, Вибр., 1952, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 536.