Штапувати, пую, єш, гл.

1) Стегать (при шитьѣ). Харьк.

2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). Козелец. у.; Золотонош. у.; Н. Вол. у.

3) Выговаривать, бранить. Мнж. 194. Так я його штапував! Екат. Слов. Д. Эварн.

4) Колотить. І давай штапувати його. Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 513.