ШТАНГІ́СТ, а, ч. Спортсмен, який займається вправами з штангою (у 3 знач.). — Не уявляю собі, Ніно Дмитрівно, як ви тягтимете ці ваші пуди. Тут доброму штангісту і то є що волочити (Коп., Земля.., 1957, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 533.