ШТАМП, а, ч.

1. Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших дрібних предметів шляхом штампування. Спеціалісти Бердянського дослідного нафтомаслозаводу виготовили нове мастило для штампів, застосування якого прискорює швидкість штампування деталей і набагато поліпшує їх якість (Роб. газ., 7.VI 1966, 2); В похованні знайдено досить великий набір різних штампів для виготовлення прикрас (Археол., 9, 1954, 31).

2. Вид печатки (у 1 знач.), яка перев. має вигляд прямокутника з гуми з опуклим зображенням тексту назви якої-небудь установи, організації і т. ін., із зазначенням адреси, номера або яких-небудь інших відомостей; // Відбиток, одержаний за допомогою такої печатки. Він довго крутив у руках одержаний папірець, уважно розглядав штамп (Ткач, Плем’я.., 1961, 16); На книжці про міжпланетні польоти.. стояв бібліотечний штамп (Собко, Граніт, 1937, 6); Одного разу одержала Маша листа, був він з трикутним штампом польової пошти на конверті (Гончар, Маша.., 1959, 75).

3. перен. Прийнятий загальновизнаний зразок, який сліпо наслідують; трафарет, шаблон. Ми не раз читали відредаговані, вистругані сценарії, за якими робилися безликі фільми з мандруючими з одного в другий фільм штампами в зображенні людей, їх почуттів і діянь (Довж., III, 1960, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 532.