ШТАБ-ОФІЦЕ́Р, а, ч. У дореволюційній російській і деяких іноземних арміях, а також у дореволюційному військовому флоті — старший офіцерський чин (полковник, капітан 1-го рангу, підполковник, капітан 2-го рангу, майор); офіцер у такому чині. Бо смерть не дивиться, чи хто штаб-офіцер: Сьогодні ти живеш, а завтра— фіть! Умер! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 268).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 531.