ШТАБЕЛЕУКЛАДА́Ч, а́, ч., спец. Машина для піднімання й укладання в штабелі вантажів та лісоматеріалів. Чого тільки немає на складі заводу медичних препаратів! Редуктори і фільтри, штабелеукладачі й електродвигуни, труби й вентилятори (Веч. Київ, 21.VI 1968, 2); Відремонтовано під’їзні полії, заводи додатково одержали 146 тракторних лопат, 5 грейдерних кранів, 22 штабелеукладачі, сотні автомобілів (Роб. газ., 21.IX 1965, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 531.