ШРУ́БКА, и, ж., діал. Гайка. Мій автомат ріже шрубки .(Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293); Винний прес уже два дні як у коваля, який має замінити на ньомі одну шрубку (Томч., Жмепяки, 1964, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 530.

Шрубка, ки, ж. Гайка къ винту. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 512.