ШПИЛЮВА́ТИЙ, а, е. У вигляді шпиля; який нагадує шпиль. Він шептав щось, ніби.. глумився з неї [корови], що не могла його вхопити на шпилюваті роги (Ков., Світ.., 1960, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 521.