ШПА́ТИ, шпа́ю, шпа́єш, недок., діал. Нишпорити. — Проходять турки. — гал-гал-гал!..— Чорні греки, так і шпають, так і шпають… (Коцюб., І, 1955, 379); Шукають Сови, шпають по лісі, аж чують, під одним, дубом щось стогне (Фр., IV, 1950, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 518.

Шпати, шпаю, єш, гл. Копаться, рыться. Вх. Зн. 83.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 509.