ШПАЛЕ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шпале́ра 1, 2. Я його гарно пом’янула і поховала: шпалерками зеленими труну оббила, рутою, васильками обложила… (Барв., Опов.., 1902, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 514.