ШПАГА́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до шпага́т 1; // Зробл. з шпагату, шпагатів. Широкою алеєю поспішали.. хатні господарки й робітниці з кошиками, шкуратяними або шпагатовими торбинками (Досв., Вибр., 1959, 369).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 512.