ШОФЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Працювати шофером. Ми, шофери, ті ж самі психологи. Коли б не вмів ото розкусити людину з першого погляду, важко було 6 нашому братові шоферувати (Збан., Любов, 1957, 67); — Ловко. Давно шоферуєте? — Ні… (Зар., На.. світі, 1967, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 512.