ШОСЕ, невідм., с. Дорога з асфальтовим, цементно-бетонним покриттям, вимощена щебенем тощо, признач. для руху будь-якого безрейкового транспорту. Од Старого Санча, невеликого містечка, до Щавниці.. треба було їхати 40 верстов кіньми по шосе (Н.-Лев., II, 1956, 388); Могутнього потоку не вміщало шосе, і багато верхівців скакало обабіч шляху прямо по хлібах (Гончар,. III, 1959, 74); І ось вони. Липки, Велике, заквітчане палісадниками містечко.. Рівна кам’яна магістраль шосе перетинає його навпіл (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 63); Прекрасним гудронованим шосе машина помчала на північ (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 511.