ШОРСТКОЛИ́СТИЙ, а, е.

1. Який має шкарубке, шершаве листя.

2. Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. З постійних, але малопоширених, трапляється (зірочник шорстколистий (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 70); // у знач. ім. шорстколи́сті, тих, мн. Родина однорічних і багаторічних дводольних трав’янистих рослин (рідко дерев або кущів), перев. опушених жорсткими ворсинками. Огіркова трава — однорічна рослина з родини шорстколистих, добрий медонос (Колг. енп., II, 1956, 179); Горобейник польовий. Поширений по всій Україні бур’ян з родини шорстколистих (Бур’яни.., 1957, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 511.