ШНУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. Стягувати шнуром, шнурком, просовуючи їх крізь спеціальні дірочки, зроблені з двох боків розрізу на одязі, взутті і т. ін. Мати а меншою дочкою шнурували корсет, силкувались, аж впотіли, а корсет все-таки не сходився (Н.-Лев., III, 1956, 42).
2. перен., рідко. Ставити, розміщувати когось, щось у ряд, у лінію, рівно.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 505.